Як вижити в Копенгагені бюджетному туристу

Copenhagen Card, дешеві продукти для бутербродів, приязний чолов’яга, який з посмішкою подасть хумус і фалафель – все, що потрібно, аби вижити в Копенгагені. Ну, а на дешеве житло можете не розраховувати. Це так, щоб життя не здавалося аж таким солодким.

Лірика

Ми приземлялись в Копенгагені літаком авіакомпанії Ryanair, що летів з Каунаса. Пролетіли над протокою Ересунн, вітряними фермами, розташованими просто в воді, і сіли в аеропорті Каструп. Цей аеропорт – ціле місто. Величезне, яскраве, багатомовне, мультиетнічне, красиве і… надзвичайно дороге. Порозглядавши трохи все довкола, ми просуваємося вперед. Людей стає дедалі більше. Товари – дедалі різномантнішими. Затишні кав’ярні й ресторанчики ваблять неймовірними запахами свіжої випічки і кави.

Хочеться їсти, але спочатку потрібно поміняти гроші. Підходимо в перший-ліпший обмінник, на якому зазначається, що обмін відбувається без комісії (комісія за обмін коштів – звичайна справа в Данії). Зрадівши, запитуємо курс, та мила дівчина за стійкою називає цифри від яких хочеться плакати. Трохи подумавши, чи ми не помиляємося, таки доходимо висновку, що своєю приязною посмішкою дівчина намагалась завуалювати такий низький курс, що це аж трохи було схожим на відверте здирництво.

Йдемо далі. Натрапляємо на Danske Bank з двома суворими представниками установи, достоту схожими на Ебенезера Скруджа з Діккенсівської “Різдвяної історії”: худі, з тонкими зціпленими губами, ввічливі рівно на той мінімум, який є необхідним для спілкування з клієнтом – не більше, ні менше. Довгими сухими пальцями вони перераховували залізні крони та ере, заносили до програми суми у найрізноманітніших валютах світу, вказані туристами для обміну, записували цифрові значення в кронах на папірцях і показували клієнтам.

Виявилося, Скруджі тільки виглядали скнарами, курс насправді ж був напрочуд щедрим. Навіть попри те, що комісія банку складала чотири відсоки, ми отримали суму еквівалентну адеквантому курсу USD/DKK.

Зрадівши спочатку вдалому обміну, просто німіємо, побачивши ціну на каву в найзвичайнісінькій мережевій кав’ярні. “Ціна однієї чашки дорівнює ціні двох центнерів томатів з поля в Херсонській чи Миколаївській областях,” – думається мені.

Це чомусь міцно засідає в голові і я починаю порівнювати ці помідори з поля зі всією їжею, яка трапляється мені на очі, щиро сподіваючись, як на те, що десь у цьому місті є дешевша кава, так і на те (як це не дивно), що цього року ціни на помідори в Україні зросли і люди, що працюють на полі, отримають гідні кошти.

Знайшовши найдешевшу перекурску – маленькі хотдоги (200 гривень за порцію) – ми нарешті поснідали, запивши їжу соком, забутим в ручній поклажі й дивом там провезеним попри те, що його об’єм перевищував встановлені нормами 100 млілітрів.

Спустившись в термінал 3, ми придбали дві Copenhagen Card, які мали надати нам право проїзду в будь-якому транспорті й включений в ціну доступ до всіх визначних пам’яток, музеїв та атракцій Копенгагена. На цьому гроші, які ми поміняли, закінчились. Як повернутися до Скруджів і чи це взагалі можливо, ми не знали, тому вирішили обміняти гроші вже в місті.

Щоправда спочатку з аеропорту Каструп ми відправлися на один день в шведське місто Мальмо – туди через протоку Ересунн йде потяг. Але це вже інша історія.

Коли ж ми повернулися в Копенгаген, окрім неймовірних видів міста, монументальних коричневих будівель та приязних мешканців, нас знову зустріли данські ціни.

Ми пішки йшли в район Норребро, в якому заздалегідь забронювали два ліжка в кімнаті на чотири особи (такий собі недохостел).

Ноги гуділи після того, як день перед тим ми пройшли по Мальмо п’ятнадцять кілометрів, але ми йшли. Хотіли всотати в себе це місто, зауважити кожну деталь, вкотре подивуватися натовпам велосипедистів, що зупиняються на спеціальних велосипедних світлофорах.

Норребро – район мультиетнічний, а це, зазвичай, означає, що спільну мову тут таки знайти легше – тим, хто тут живе, доводиться її знаходити постійно. В конторці одного приємного вихідця з Близького Сходу зауважуємо курс ліпший, як у Скруджів. Уточнюємо, чи правильно зрозуміли і чи немає комісії. Виявилося, що немає і зрозуміли ми правильно. Чоловік про всяк випадок рахує на калькуляторі і показує результат, який нас цілком влаштовує. Ми недовірливо перепитуємо “Точно?” А він каже “Май френдз, якби я людей дурив, по всьому Норребро поголос пішов би”. І ми йому віримо. І недаремно.

Але, зайшовши до магазину купити воду, знову дивуємося. 120 гривень за пляшку води… Хм… Чи це не перебор, панове? Ну, добре, ми були готові до всього. Хоча трохи й засмутилися, рахуючи свої залізні крони і ере пальцями, які, як передбачалося, за декілька днів мали б стати такими ж сухими, як у Скруджів. Нам потрібно було прожити тут деякий час і попрацювати, тому налаштовували ми себе позитивно.

Просто за квартал від нас вже виднівся супермаркет з нижчими в п’ять разів цінами, а одразу за ним інший представник Близького Сходу за копійки продавав найсмічніші в світі фалафель-кебаби. Та в той момент ми були надто стомлені, щоб це побачити.

Практика

Сезон

Ціни в Копенгагені залежать від сезонності. Середина літа зазвичай є чудовим періодом для подорожей Данією, адже впродовж декількох літніх тижнів тут тримається досить тепла погода, а дощі, які тут бувають часто, здебільшого короткочасні. Влітку деякі сміливці навіть купаються у холодних морях і протоках Данії. Тому житло в цей час в Копенгагені однозначно буде дорогим. Позмагатися з теплими літніми днями у плані дороговизни може хіба що період Різдвяних свят. Попри це багато туристів все одно обирають літо для подорожей Данією, адже воно видається чи не найбільш комфортним сезоном для проведення відпустки в цій північній країні.

Житло

Найдешевше житло у Копенгагені, як і у більшості європейських міст – в хостелах. Ліжка у кімнатах загального типу коштують дорого у порівнянні з таким самим житлом у східній та центральній Європі, проте це значно дешевше, ніж орендувати кімнату в готелі. Разом з тим, якщо вас буде більше ніж двоє, вже є зміст пошукати окрему квартиру на AirBnb чи подібних ресурсах. Район Норребро є найбільш оптимальним для короткотривалої оренди ліжка/кімнати/квартири, враховуючи параметри ціни/комфорту/відстані від центру.

Їжа

Ресторани в Копенгагені відверто дорогі. Цікаво, що за прості безалкогольні напої в закладі харчування ви можете заплатити так само або навіть вдвічі більше, ніж за їжу. Ціни на каву не порадують кавоманів, тому, якщо ваша подорож є бюджетною, швидше за все, від кав’ярень доведеться відмовитися. Для кавових посиденьок в українців є Львів.

В ресторанах тут зазвичай подають морепродукти, м’ясні страви, набори “fish and chips”. Ну, і звичайно ж – національну страву смьорреброд або Smørrebrød – відкритий сендвіч, до складу якого, окрім, власне, хліба входить найрізноманітніший набір продуктів. Варіацій цієї страви є сотні.

Звичайно, варто спробувати смьорреброди в одному з копенгагенських ресторанчиків або в спеціалізованому закладі. Тут вам подадуть навіть дегустаційні набори для тих, хто пробує страву вперше. Але ви й не помилитеся, якщо вирішите складати такі бутерброди самостійно з продуктів, куплених у супермаркеті. Вибір в данських супермаркетах дуже виликий, а ціни в декілька разів нижчі за ресторанні. Враховуючи славнозвісну українську винахідливість, проблем тут виникнути не повинно.

Варто також зауважити, що в ресторанах Копенгагена бувать спеціальні пропозиції для пар або компаній, завдяки яким можна поласувати місцевими делікатесами з келихом вина або кружкою крафтового пива на березі одного з мальовничих каналів міста.

Вулична їжа в Копенгагені продається майже на кожному кроці. Зазвичай, це близькосхідні кебаби, фалафелі, хумус та піти з різноманітними начинками – ситно, смачно і досить дешево.

Copenhagen Card

Якщо ви збириєтесь багато пересуватися містом і відвідувати різні музеї та атракції, Copenhagen Card просто must have для вас. В ціну картки включено проїзд у громадському транспорті, що значно полегшує життя бюджетному туристу, адже квитки для користування транспортом коштують дорого: станом на 20 вересня 2017 року вартість одного квитка в межах міста становить від 24 до 36 DKK або від 96 до 144 гривні відповідно. Ціна залежить від відстані. При цьому під час дії картки ви зможе вільно киристуватися автобусами, метро, всіма потягами в межах Копенгагенського регіону – а це більш як третина всієї Данії.

Картка коштує недешево (ціни відрізняються в залежності від кількості днів, впродовж яких ви будете нею користуватися), але Copenhagen Card точно відіб’є та перевищить свою вартість, якщо ви відвідаєте такі дорогі атракції як Копенгагенський зоопарк та Експериментаріум (вони знаходяться у віддалених районах, але проїзд до них відповідно також буде безкоштовним), а також здійсните оглядову екскурсію каналами міста на човні. Всього ви матимете доступ до 79 туристичних місць та розваг. Скільки встигнете подививтися та скількома послугами зможете скористатися, залежить від вас.

Для дорослих та дітей ціни різні.

Окрім того, завдяки Copenhagen Card ви можете отримати знижки в деяких ресторанах та атракціях, не включених у вартість картки.

City Pass

Якщо ви не плануєте відвідувати певні визначні місця, збираєтесь пересуватися тільки центральним районам Копенгагена або вважаєте, що Copenhagen Card буде невигідною для вас, можете придбати проїзний – City Pass. Ним можна користуватися в метро, автобусах та потягах. Ви можете купити проїзний на 24 або 72 години. Коштують вони відповідно по-різному. Так само різниться вартість дорослих дитячих (до 16 років) квитків. У вартість дорослих квитків включений проїзд двох дітей до 12 років.

Детальніше про транспорт в Копенгагені читайте тут.

Особливості

Не варто пробувати користуватися транспортом в Копенгагені “зайцем”. Штраф за безквитковий проїзд в громадському транспорті Копенгагена складає 750 данських крон (приблизно 3000 гривень). Якщо вас двоє чи троє – множте штраф на відповідну кількість безквиткових пасажирів.

Однією з цікавинок Копенгагена є те, що вхід до публічних бібліотек тут – вільний. Окрім того, що ви можете ознайомитися з цікавою літературою та подивитися, як займаються місцеві студенти, тут можна роздрукувати необхідні документи або посадкові талони. Детальніше про читайте в цій статті.