В Кошице на вихідні: чого чекати на кордоні та що робити в місті

Майже будь-які новини, що їх команда GoGala’s розміщує на своєму ресурсі, ми намагаємося одразу перевірити на власному досвіді. Отож, коли стало відомо, що бюджетний автобусно-залізничний маршрут компанії RegioJet з’єднав Україну зі Словаччиною та Чехією, ми вирішили скористатися послугами цього перевізника, аби відвідати словацьке місто Кошице.

А окрім того прослідкували і за тим, як у Кошице відбувається пересадка на потяг пасажирів, що прямують далі – в Прагу, адже це комбінований маршрут.

Тут варто сказати, що Кошице – це потужний транспортний хаб, найбільше місто Східної Словаччини та друге за величиною і населенням в країні після столиці Братислави. Тому звідси потягами чи автобусами можна дістатися майже до будь-якого міста Словаччини і до багатьох міст Європи.

Окрім того за 6 км на південь від міста знаходиться міжнародний аеропорт Кошице. Раніше лоукост-перевізник WizzAir літав звідси до Кельна, Тель-Авіва, Донкастера і Лондона. Проте станом на 21 липня 2018 року сайт авіакомпанії пропонує купити квитки лише до аеропорту Лондон-Лутон – за дуже привабливими цінами до речі (від 14,99 євро, якщо купувати заздалегідь).

Має намір зайти в аеропорт Кошице і компанія Ryanair. Просто нещодавно місто з’явилося у формі пошуку квитків на сайті авіакомпанії. Згідно із розкладом, перші польоти відбудуться на початку квітня 2019 року і знову ж таки до Лондона, але цього разу в аеропорт Саутенд.

Але поки що ми ще в Україні. До Кошице найлегше дістатися з Рахова, Мукачево і Ужгорода. При цьому саме Ужгород розташований найближче до Словаччини – кордон знаходиться фактично на виїзді з міста. Зупинка автобусів RegioJet знаходиться не на самому автовокзалі, а ближче до залізничного.

Перевозить пасажирів через кордон, як і анонсувалося, перевізник-партнер чеської компанії. Він оперує звичайними українськими автобусами, в яких немає зручностей, розеток, бездротового інтернету, моніторів, але персонал тут ввічливий, все пояснює, пригощає водою та кавою.

Для автобусів на пункті пропуску “Ужгород” є виділена лінія, тому вони рухаються швидше від легкових автомобілів. На практиці ми провели на кордоні близько однієї години і тридцяти хвилин. Вийти з автобуса потрібно було один раз для перевірки словацькими митниками. Процедура швидка, але варто пам’ятати, що провозити з собою через кордон продукти тваринництва (м’ясної і молочної продукції таких як ковбаси, сало, консерви тощо), шоколад, вибухові та наркотичні речовини, зброю тощо заборонено. Також діють обмеження на ввезення алкоголю та тютюнових виробів – детальніше дивіться на сайті МЗС.

Отож кордон та митницю ми пройшли. До Кошице залишається їхати приблизно дві години.

Потяг, що прямує з Кошице до Праги, уже очікує на пасажирів з України на залізничній станції. Вона, до речі, знаходиться зовсім поруч із автовокзалом, тому ті, хто прямують далі, можуть без поспіху пересісти в потяг. Перевізник заздалегідь запланував для цього необхідну кількість часу.

Окрім того звідси відходять потяги і автобуси за іншими напрямками. Тому ви можете просто взяти квиток з одного з українських міст до Кошице, а звідти – деінде.

Але якщо ви плануєте залишитись в цьому місті, хутчіш покидайте територію вокзалу, прямуйте у сусідній парк, а через його мальовничі алеї – до історичної частини Кошице. Весь шлях пішки займе не більше 10-15 хвилин.

Вже на виході з парку перед вами відкриється розкішний вид на центральну частину середньовічного міста.

 

Власне, вже тут туристи можуть розпочати оглядини міста і знайомство з його історією. Куди не глянь – кожен камінець дихає середньовіччям. Прямуйте далі й ви натрапите на Собор Святої Єлизавети Угорської – це одна з найвизначніших пам’яток Кошице. Окрім того вважається, що це найбільша церква Словаччини.

На одну з її башт (вежу Сигізмунда) можна піднятися. Місцеві кажуть, що звідти відкривається дивовижний вид на місто. Проте нам потрапити туди не вдалося: у вихідні вежа закрита, а в будні дні працює з 13:00 – принаймні так було у травні 2018 року.

На прилеглих до собору вулицях можна провести цілі вихідні. Підете в один бік, натрапите на готичну церкву святого Михаїла, пам’ятник святій Єлизаветі, яка тримає герб міста, і міське підземелля, в якому розташовані середньовічні укріплення і різні археологічні знахідки.

Прогуляйтесь в іншу сторону і натрапите на будівлю Національного театру, будинок жебрака та Маріанську колону – Чумний стовп Непорочної Діви Марії, що був встановлений 1723 року в пам’ять про загиблих від чуми містян.

Більшість найвизначніших пам’яток Кошице, зокрема й ті, що ми назвали вище, знаходяться на вулиці з промовистою назвою Hlavna. Тут само, а також на бічних провулках розташовано безліч закладів харчування: від фастфудів, що продають кебаби та шматочки піци до ресторанів і старовинних пивоварень.

Та, якщо ви все ж таки змучитесь прогулюватися готичними вуличками й об’їдатися смаколиками, сміливо вирушайте на околицю Кошице, де розташовано зоопарк. Дістатися туди можна міським автобусом №29. Якщо від’їжджатимете від зупинки біля автовокзалу, час в дорозі складе приблизно півгодини. Зоопарк знаходиться у природному середовищі, тому у вас буде можливість насолодитися заповідною територією місцевого лісу й подихати свіжим повітрям.

На території зоопарку розташований Динопарк. Тут перед вами постануть у повний зріст вимерлі тварини мезозойської ери.

Ну, а як раптом у вас випав ще один день в Словаччині, сміливо беріть квиток на потяг або автобус та їдьте до гірських містечок, що знаходяться неподалік. Наприклад, у Попрад, в якому можна відвідати термальні парки, а зимою – ще й покататися на лижах. Ми, до речі, так і зробили, але це вже зовсім інша історія.

Варто сказати, що поверталися ми з Кошице вже з іншим перевізником. Обрати рейс та годину від’їзду, які підходять саме вам, можна на сайтах перевізників або на ресурсах, що акумулюють інформацію про перевізників та продають квитки.