Самостійна подорож до Чорногорії. Частина 3: Харчування, пляжі, екскурсії

Більшість варіантів житла, яке пропонує туристичний сектор Чорногорії, не передбачає можливості включати харчування до своїх послуг. Тому туристи, заселившись у номер свого котеджу/вілли/гест-хаусу, зазвичай одразу відправляються на пошуки пристойного закладу харчування, аби підкріпитися.

Саме «шукати» довго не доводиться. Майже завжди туристичні вулички приморських міст забиті ресторанами, піцеріями та кав’ярнями.

На перший погляд чогось особливого і незвичного в ресторанах на чорногорському узбережжі не подають. На відміну від суворіших центральних й північних районів країни, де кухня більш автентична. Піца, паста, ризото, сендвічі – досить звичні для наших шлунків страви. От ними й ласують в набережних ресторанчиках туристи.

Разом з тим, варто спробувати чорногорське в’ялене м’ясо – пршут. Подають його і в якості інгредієнта, і як окрему страву. Також дуже смакує балканський сир каймак. Його можна придбати в магазинах та на сільськогосподарських ринках.

Із цікавинок – місцевий різновид першої страви – чорба. Зауважте, що чорногорське слово «супа» означає щось подібне до бульйону. А чорба – це вже дещо густіше й ситніше. В ресторанах можна знайти телячу, томатну і рибну (вона, до слова теж з помідорним соусом) чорбу.

В серпні, під кінець сезону, цілком можливо знайти комплексний обід, що складатиметься з першої страви, печеної або смаженої рибини, гарніру, салату й десерту, за 5-7 євро.

Перекусити на набережній великим шматком піци коштуватиме 1-2 євро, а смачно повечеряти можна на будь-яку суму, залежно від запланованого вами бюджету поїздки. В меню ресторанів є великі страви з морепродуктів для компанії за 100 і більше євро. Та, якщо ви хочете просто повечеряти вдвох на березі моря, і замовите, скажімо, основну страву з креветками чи м’ясом, салат, вино чи пиво, і десерт, то можна вкластися в 20-30 євро. Є, звичайно, і дешевші варіанти.

До речі, за нашими спостереженнями, якщо офіціант не має здачі, то швидше залишить вам більше, а за чайові буде красно дякувати.

Ціни на продукти в супермаркетах теж не високі. Продається багато чорногорських, сербських, грецьких, італійських продуктів – дуже смачних, корисних і дешевих. Можна навіть додому прихопити щось на кшталт, якісної оригінальної оливкової олії або бальзамічного оцту.

Якщо ви не дотримуєтесь суворої дієти, не проходьте повз місцеві «пекари». Тут можна купити будь-яку випічку: хліб різних видів, буреки з сиром або м’ясом, солодкі слойки, пончики, млинці. І все це надзвичайно смачно. Від одного запаху голова обертом йде.

Пляжі.

Відповідно до законодавства берегова лінія Чорногорії належить державі. Вона не може бути викуплена, а лише здана в оренду підприємцям. При цьому останні повинні виконувати низку умов, серед яких щоденна чистка і вирівнювання пляжів у курортний сезон, а також піклування про територію взимку.

Вхід на пляж завжди має бути вільним, аби кожен, хто бажає, міг безперешкодно підійти до моря. Підприємці мають змогу ставити лежаки лише на 50% пляжу. Половина території має бути надана тим, хто не має змоги орендувати пляжне обладнання або просто хоче відпочивати на власному простирадлі. Хоча трапляються і виключення, але вкрай рідко.

Пляжі в Херцег-Новому здебільшого мають за основу бетонну платформу. Така практика дуже розповсюджена в Чорногорії. Бетонні пляжі переважають в більшості міст Которської затоки, та й на решті території країни їх можна зустріти досить часто.

Траплялись в Херцег-Новому й пляжі з дрібною галькою. Хоча вони були швидше виключенням.

Більшість пляжів прив’язані до ресторанів, тому офіціанти можуть принести меню із звичайними, не завищеними, цінами й прийняти ваше замовлення просто на пляжі, і вам не доведеться відриватися від відпочинку.

В сусідньому Іхало, про який тут вже йшлося, є пісочні пляжі, як і в багатьох містах. Але вони швидше тільки називаються такими. Насправді ж, зазвичай, пісок там перемежовується з дрібною темною галькою, а то й платформами.

Справжній чистенький пісочний пляж є в Ульцині, що знаходиться на сході країни, та його околицях.

Більшість пляжів Чорногорії обладнані переодягальнями та душем.

Екскурсії.

Якщо ви втомились від пасивного відпочинку, відправляйтесь на екскурсію. Чорногорія – ідеальна країна для допитливих туристів, які бажають отримати яскраві враження. З Херцег-Нового, як і з більшості міст країни можна відправитись на екскурсію неймовірною Которською затокою, до гігантського каньйону річки Тара, містичного монастиря в скелі Острог, острова-фортеці Мамула, Скадарського озера, старовинних чорногорських міст, а також в інші країни: наприклад, Хорватію чи Боснію і Герцеговину.

Екскурсії можна замовити в місцевих туристичних бюро або ж просто на набережних міст (на кожному кроці можна побачити палатки з екскурсіями).

З таких екскурсій ми обрали морську прогулянку Которською затокою. Подорож насправді була надто цікавою, аби намагатися вмістити її в межі декількох абзаців цієї статті. Тому знову ж таки – лише найважливіша інформація. Корабель забирав нас в Іхало, але зупинявся і на пристані біля підніжжя фортеці Херцег-Нового.

Зважаючи на те, що сонце в кінці вересня сідало раніше, ніж влітку, екскурсія була скороченою приблизно на годину. Але це анітрохи не завадило в деталях роздивитися величезну частину затоки, гір і міст на її березі. Корабель швартувався біля острова Богородиці на Рифі – там можна було погуляти впродовж години, міста Котор (ми пробули там 3 години) і містечка Пераст. Решту часу туристи відпочивали на кораблі, розглядали неймовірні пейзажі й ландшафти, слухали розповіді гіда, пригощалися ситним смачним обідом, пили вино і спілкувалися.

Також на набережній можна оформити екскурсію в Хорватію. Час в дорозі до старого міста Дубровника – година з лишком.

Є також інший варіант екскурсій – самостійно влаштувати собі невеличку подорож. Для цього можна орендувати авто (на рецепції готелю або в конторах, які можна зустріти мало не на кожному кроці). Або ж варто просто підійти на автостанцію, яка є в кожному місті, й купити квиток на рейсовий автобус до місця, яке вас цікавить.

Автобусом, що курсував вулицями Херцег-Нового, не заходячи на автостанцію, ми їздили в монастир Савіна, що знаходиться на околиці Херцег-Нового, а також в Каменарі (так-так, покататись на поромі). Такі поїздки, зазвичай, досить комфортні й цікаві.

Зрештою, ви можете обрати і водний транспорт для таких прогулянок. Ми, наприклад, корабликом відправлялись на пляж Жаніце, що вважається одним з найчистіших пляжів країни. Вода там дійсно має неймовірну прозорість. Невеличкі кольорові рибки плавають просто поряд з вами.

Квиток ми заздалегідь не купували, але поцікавились у милої пані з “екскурсійної” палатки, коли і де можна той кораблик знайти. Підійшли на десяту ранку до пристані Іхало, трохи зачекали за кораблик й за декілька хвилин вже вийшли в море. В дорозі були близько тридцяти хвилин. Коли ми зійшли на берег, наш капітан сказав, коли кораблик буде відходити назад, а до того часу ми декілька годин могли спокійно відпочивати, купатися й приймати сонячні ванни.

Читайте також: Самостійна подорож до Чорногорії. Частина 1: Як дістатися

Читайте також: Самостійна подорож до Чорногорії. Частина 2: Міста і житло